П У Б Л І К А Ц І Ї

НАУКОВІ ПРАЦІ УКРАЇНСЬКИХ ПРАВНИКІВ В ГАЛУЗІ ПРАВА В ЧЕХО - СЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ В 1921-1940Р.Р.:БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК. -Київ: Українська Видавнича Спілка, 1998.-62с.

Наукова праця українських правників, які були на еміграції в Ч.С.Р., головним чином, була зосереджена на факультеті права і суспільних наук Українського Вільного Університету в Празі (У.В.У.) [1] . Окрім того, дехто з правників проводив заняття і займався науковою діяльністю в Українській Господарській Академії в Подєбрадах (У.Г.А.) та в Українському Високому Педагогічному Інституті ім.Драгоманова. [2]

Науково - педагогічна діяльність проводилася шляхом читання окремих правничих курсів, проведення семінарів. Ось якою була програмакурсів і склад професорів факультету права і суспільних наук У.В.У. в першому семестрі в Відні: проф. І.Ганицький – український кооперативний рух та його економічні підстави; проф.С.Дністрянський – теорія права, конституційне право, міжнародне право; проф.Д.Коропатницький – теорія карного права; проф. М.Лозинський – монархія і республіка, союз держав, парламентарна і радянська форма влади; доц.П.Лисяк - критичний огляд економічних теорій; проф.В.Старосольський – генеза права, державне право; проф. С.Шелухін – право,етика, релігія і справедливість, історичний огляд українського права; Л.Єх – адміністративне право. Отже, на правничому факультеті викладало 6 професорів і 1 доцент. Очолювали факультет: декан – проф.С.Дністрянський [3], продекан - проф.В.Старосольський [4]. В подальші навчальні роки факультетом керували: 1922/23 р.р. декан- проф.Ф.Щербина, продекан – проф.О.Ейхельман [5]; 1925/26 р.р. декан – проф.В.Старосолький, продекан- проф.Р.Лащенко [6]; 1926/27р.р. декан – проф.К.Лоський, продекан – проф.М.Лозинський; 1927/28 р.р. декан- проф.К.Лоський, продекан – проф.В.Тимошенко; 1928/1929р.р. декан-проф.С.Шелухін, продекан-проф. К. Лоський; 1929/30 р.р. декан – проф. С.Шелухін, продекан – проф.О.Мицюк; 1930/31 і 1931/32р.р. декан – проф.С.Шелухін, продекан – проф. С.Бородаєвський; 1932/33 і 1933/34 р.р. декан – проф.С.Шелухін, продекан – проф. О.Одарченко; 1934/35 р.р. декан – проф. С. Шелухін, продекан -А.Андрієвський; 1936/37 і 1937/38 р.р. декан – звич. проф. О. Мицюк, продекан – звич.проф.Л.Шрамченко; 1938/39, 1939/40 і 1940/41 р.р. декан – проф. Л.Шрамченко, продекан – проф. О.Гайманівський.

Після переїзду У.В.У. з Відня до Праги програма в семестрі 1921/1922 року на факультеті правабула такою: С.Дністрянський - теорія права, конституційне і міжнародне право; Д.Коропатницький - теорія карного права, М.Лозинський – огляд міжнародного права, монархія і республіка, парламентарна і радянська форма влади, В.Старосольський - генеза права, державне право, С.Шелухин- право,етика,релігія і справедливість, історичний огляд українського права. [7] З припливом нових наукових сил до У.В.У. змінюються і розширюються теми правничих курсів. Так в літньому семестрі 1922р. читалися такі нові курси: К.Лоський - інституції римського права, Р.Лащенко- українське право; С.Дністрянський - історія публічного і приватного права, облігаційне (зобов’язальне) право; В.Старосольський- політичне право. В літньому семестрі 1923р. поряд з вищезазначеними читалися курси: О.Лотоцький- українські джерела церковного права; О.Одарченко- основи торговельного права; О.Ейхельман- адміністративне право; О.Мицюк - історія політекономії; В.Щербина- статистика; В.Тимошенко- торговельна політика. [8] В зимовому і літньому семестрах 1923/24 р.р., окрім раніше читаних курсів, появляються нові дисципліни: Р.Лащенко- історія українського цивільного і карного права і процесу; С.Дністрянський- основи українського приватного права, історія філософії права; А.Яковлів- цивільний процес; О.Андрієвський -цивільне право; О.Лотоцький – церковне право і устрій церкви; О.Одарченко – державний кредит і державний бюджет; О.Ейхельман – загальна соціологія, місцеве самоврядування.

В подальшому в програмувводилися нові правничі курси: в 1924/1925 р.р.: С.Шелухін –енциклопедія права; Р.Лащенко – історія українського державного права гетьманської доби; О.Лотоцький -церковна автокефалія, історія церковно-правної думки на Україні; А.Яковлів – морське, торговельне право; М.Лозинський – історія будови української держави; в 1925/26 р.р.: Р.Лащенко – організація судівництва на Україні 17-18 ст.ст.; К.Лоський – історія римської республіки; в 1926/1927 р.р.: Р.Лащенко – історія українського родинного і спадкового права; О.Лотоцький – відносини церкви і держави в сучасних державах; А.Яковлів – міжнародне приватне право; в 1927/28р.р: С.Дністрянський – теорія правничого думання; К.Лоський – римський державний і адміністративний устрій; в 1928/29 р.р.: О.Андрієвський – приватне право Радянської України; О.Ейхельман – устрій та діяльність Ліги Націй; в 1930/31 р.р.: С.Дністрянський – господарське право, історія права в Европі; Б.Матюшенко – судова медицина; О.Баранів – римська юриспруденція; в 1931/32р.р.: С.Дністрянський - філософія права нової доби; А.Яковлів- історія судового устрою і судівництва на Гетьманщині 17-18 ст.,; О.Андрієвський – радянське цивільне право; К.Лоський - радянська конституція; С.Шелухін – злочини проти прав людської особи; в 1932/33р.р.: А.Яковлів - договори Гетьманів України з Москвою 17-18 ст.ст.; С.Дністрянський – філософія права в старому віці; [9] в 1936/37 р.р.: Л.Білецький, О.Гайманівський - історія українського права; О.Андрієвський - римське право; О.Гайманівський - церковне право; А.Яковлів- цивільне право і процес; О.Одарченко- торгівельне і вексельне право; О.Ейхельман - політичне право і загальна наука права; в 1939/40 р.р.: О.Баранів - головні питання правничої термінології; О.Ейхельман - міжнародне судівництво [10].

Загалом за період від 1921 р. до 1940р. було проведено заняття з більш як 50 окремих правничих курсів та семінарів для немалої кількості студентів У.В.У. Для порівняння подаємо кількість студентів, що навчалися на факультетіправа і суспільних наук в 1921-1926р.р. [11]

Переважна більшість викладів професорів і доцентів було видруковано силами У.В.У. та У.Г.А. та існуючого при академії “Товариства при У.Г.А.” Що стосується чисто науково- дослідної діяльностів галузях права, то вона проводиласяпереважно паралельно з педагогічною, а частково і самостійно. З результатами наукової діяльності знайомил и широк і кола через оголошення доповідей чи рефератів на засіданнях факультету та наукових товариств: Українського Правничого Товариства в Ч.С.Р. [12], Історично - філологічного товариства в Ч.С.Р., в Українському Науковому Інституті в Берліні і Варшаві, а також шляхом участів наукових з”їздах . На першому українському науковому з”їзді в Празі (3-7 жовтня 1926р.) було створено правничо-соціологічну секцію, на якій проведено 4 засідання і прочитано 25 рефератів [13]. На другому українському науковому з”їзді у Празі (1931р.) було створено правнич економічну секцію на якій прочитано декілька рефератів. [14] Великим доробком в діяльності українських правників є організація і проведення Українського Правничого з’їзду, який відбувся в в Празі 4-7 жовтня 1933р. під почесним головуванням ректора УВУ І.Горбачевського. Зі вступною промовою і на закінчення з”їзду виступив С.Дністрянський. На з”їзді було прочитано наукові реферати, зокрема: Л.Білецький “Найстарший список “Правди Руської”, Ж.Періч ( професор права в Белградському університеті і Академії міжнародного права в Гаазі) “Не юридичні елементи в праві”, А.Яковлів “Розвиток українського права в 17-18ст.”, С.Дністрянський “Нові шляхи українського держаного права” та багато інших (загалом 34). [15] Цікавими є пункти резолюції, прийнятої на з’їзді: “а) з’їзд визнає необхідним видання науково-практичного тексту ”Руської Правди”; б) визнає необхідним введення на Україні карного суду з участю громадського елементу; в) щоби господарське право стало предметом безпосередніх університетських студій; г) з”їзд визнає істотний вплив української соціальної і господарської думки на московську і звертає увагу вчених на бажаність досліду і всіх інших сторін того впливу; д) з”їзд висловлює побажання створити при Українського Правничому Товаристві в Празі постійну Комісію для розробки науково-обгрунтованого сільськогосподарського кодексу України” та резолюції неофіційного характеру: “визнаючи, що голод є наслідком негації прав людини і прав Нації, громадяне, зібрані на Українському Правничому З’їзді в Празі, висловлюють свій жаль, що таке явище могло статисяще й в 20 столітті і що уряд СССР нічого не робить для врятування нації од винищення її” [16] . Українські правники заснували в 1923році Українське Правниче Товариство, якє об’єднувало насамперед професорів -правників У.В.У. та намагалися створити й Український правничий інститут, однак через матеріальні причини цей задум не вдалося реалізувати. [17] Завданням товариства було ”об”єднувати теоретичні й практичні українські правничі сили на грунті дослідження питань українського права, дбати про соціальні, матеріальні й моральні інтереси українських правниківв Чехії та причинитися до зав”язання між українськими й чеськими та словацькими правниками доброзичливих стосунків”. В 1933році товариство нараховувало 61 член, серед яких були також правники із Закарпатської України. [18]

Українські правники підтримували стосунки з науковими колами Радянської України, Західної України, Ч С Р та інших країн. Їх праці друкувалися та рецензувалися в часописах Києва та Львова. В 1928році штатним академіком Всеукраїнської Академії Наук обрано С.Дністрянського, який також викладав право в чеській Вищій школі політичних наук, цивільне право у празькому німецькому університеті та був членом іспитової комісії правничого факультету Німецького університету. [19]

  Українські правники брали участь і в міжнародному правничому житті, а саме: в з’їздах чехо-словацьких правників в 1925 і 1930 р.р., на Міжнародному конгресі кримінологів в Празі (1930р.) , першому з’їзді правників слов’янських держав в 1933р.

Ось короткий огляд діяльності українських правників в Ч.С.Р., якій має бути присвячений не один том досліджень.

Предметом нашої публікації є анотований бібліографічний покажчик наукових праць українських правників, які працювали на еміграції в Чехо-Словацькій Республіці: в Українському Вільному Університеті в Празі, Українській Господарській Академії в Подєбрадах, Українському Високому Педагогічному Інституті ім. М.Драгоманова, в Українському Технічно-Господарському Інституті, в Польщі: в Українському Науковому Інституті в Варшаві, в Німеччині: в Українському Науковому Інституті в Берліні в період 1921-1940 р.р. В покажчик включено праці, які видавалися українською, німецькою, польською, чеською, англійською та французькою мовами та були опубліковані в Ч.С.Р., Україні, Польші, Австрії, США, Франції, Німеччині та інших країнах..

При підготовці цієї праці використовувалися видання, які “чудом” збереглися в спецфондах наукової бібліотеки імені В.Стефаника НАН України у Львові, бібліотеки Львівського державного університету ім.І.Франка, матеріали Центрального державного історичного архіву України у Львові. Хочемо також зазначити, що це не перше дослідження цього питання. Перші спроби загальної бібліографії праць українських науковців в Ч.С.Р. зробили у свій час П.Зленко, В. і А.Заїкіни. [20] Бібліографії праць українських правників присвячено дослідження Я.Падоха, С.Дністрянського, В.Старосольського та А.Яковліва [21]. В тридцятих роках 20 ст. було опубліковано низку праць, присвячених персоналіям українських правників: С.Дністрянському, П.Клунному, О.Ейхельману, Р.Лащенку. В 1992році опубліковано працю М.Мушинки про С.Дністрянського. Згадані праці не охоплюють  повністю період зазначений нами та не включають всі праці тому автор робить першу спробу укладення повної бібліогафії праць українських правників.

Метою цієї публікації є повернення незаслужено забутих чираніше замовчуваних або незнаних наукових праць українських правників в коло української правничої науки.

Українське Правознавство в Україні, країнах Європи та Америки: Матеріали до бібліографії 19-20 ст. - Львів: НТШ.-250с.

Укра­ї­н­сь­ке пра­во­, як ча­с­ти­на укра­ї­н­сь­кої іс­то­рії, має ба­га­то­ві­ко­ві тра­ди­ці­ї. З огля­ду на ві­до­мі іс­то­ри­ч­ні об­ста­ви­ни, воно не ма­ло ці­лі­с­но­го роз­ви­т­ку на дер­жа­в­ни­ць­ко­му рі­в­ні до по­ча­т­ку 90-х ро­ків ХХ ст.

З від­но­в­лен­ням не­за­ле­ж­ної укра­ї­н­сь­кої дер­жа­ви стало необ­хід­ністю укла­ден­ня ці­лі­с­но­го біб­ліо­гра­фі­ч­но­го по­ка­ж­чи­ка праць укра­їн­сь­ких пра­в­ни­ків, які пра­цю­ва­ли в ми­ну­ло­му і пра­цю­ють те­пер, хоча перебували у рі­з­ний час на рі­з­них гео­гра­фі­ч­них укра­ї­н­сь­ких те­ри­то­рі­ях (Га­ли­чи­на, За­ка­р­пат­тя, Бу­ко­ви­на) та в кра­ї­нах за­ру­бі­ж­жя. У по­ка­ж­чи­ку вміщено частково пра­ці укра­ї­н­сь­ких пра­в­ни­ків, які пра­цю­ва­ли в цар­сь­кій Ро­сі­ї.

Протягом XIX ст. укла­де­но ба­га­то біб­ліо­гра­фі­ч­них по­ка­ж­чи­ків з ро­сій­сь­ко­го пра­во­знав­с­т­ва, що дає мо­ж­ли­вість оці­ни­ти роз­ви­ток пра­ва як на­у­ки і прак­ти­ки в цар­сь­кій Ро­сі­ї. Зви­чай­но, у цих виданнях немає на­віть на­тя­ку на ви­о­к­ре­м­лен­ня укра­ї­н­сь­кої пра­в­ни­чої науки і показу її до­ся­г­нен­ь. Ви­вчен­ня цьо­го пе­рі­оду са­ме з огля­ду на укра­ї­н­сь­кі пра­в­ни­чі шко­ли че­кає ще на сво­го до­слі­д­ни­ка [22] .

20—30 -ті р р . XIX ст. стали поштовхом для розвитку укра­ї­н­сь­ко­го на­у­ко­во­го та прак­ти­ч­но­го пра­во­знав­с­т­ва. Цей час від­зна­ча­єть­ся значним розвитком на­у­ко­вих до­слі­джень і дер­жа­в­ни­ць­ки­м підходом до до­слі­джен­н я іс­то­рії укра­ї­н­сь­ко­го пра­ва та пе­р ­с пек ­ ­тив йо­го роз­ви­т­ку, який з ві­до­мих при­чин був згодом за­іде­о­ло­гі­зо­ва­ний. Од­нак на­віть за цих умов, на наш по­гляд, мо­же­мо го­во­ри­ти про укра­ї­н­сь­кі шко­ли пра­ва з те­о­рії та іс­то­рії дер­жа­ви і пра­ва, між­на­ро­д­но­го пра­ва, ци­ві­ль­но­го, кри­мі­на­ль­но­го та ін­ших га­лу­зей пра­ва.

Р оз­ви­т­ о к пра­во­знав­с­т­ва в Укра­ї­н­сь­кій РСР після 2-ї світової війни не був об ’­єк­том на­шо­го до­слі­джен­ня. Хо­че­мо тіль­ки вка­за­ти на де­кі­ль­ка праць, які об’­єк­ти­в­но і най­ повніше по­да­ють іс­то­рію роз ­ ­ви­т­ку укра­ї­н­сь­ко­го пра­во­знав­с­т­ва т о­го пе­рі­оду: Ше­м­шу­че­н­ко Ю.­ С . ­, Усе­н­­ко   І.   Б.   , Ба ­ ­бій Б.   М.   та ін. Юри­ди­ч­на на­у­ка і осві­та на Укра­їні­ / Від­п. ред. Ю.   С.   ­Ше­м­шу­че­н­ко; АН Укра­ї­ни. Ін-т дер­жа­ви і пра­ва ім.   В. М. Ко ­ ­рець­ко­го.— К.: На­у­ко­ва ду­м­ка, 1992.— 304   с.; Ака­де­мі­ч­на юри­ди­ч­на ду­м­ка / Укла­д . І.­ Б­.­ У­се­н­ко, Т. І. Бо­ д на­р ч ук ; За заг. ред. Ю.   С­.­ Ше­м ­ ­шу­че­н­ка .— К.: ІнЮре, 1998.— 503 с. ; Ба­бий Б. М. Очерк ра­з­ви­тия пра­во­вых ис­с­ле­до­ва­ний в Укра­и­н­с­кой ССР, 1919—1984.— К., 1984.— 196 с. ; Об­ще­с­т­вен­ные на­у­ки в УССР. 1976—1980   гг. Го­су­дар­с­т­во и пра­во. Реф. сбо­р­ник / Ре­д­кол. Б.   М. Ба­бий и др.— К., 1982.— 220 с.

Вка­же­мо та­кож на чимало ві­до­мих нам біб­ліо­гра­фі­ч­них по­ка­ж­чи­ків праць пра­в­ни­ків УРСР. У 1920—1930 рр. укла­да­ли­ся по­ка­ж­чи­ки укра­ї­н­сь­ко­го за­ко­но­дав­ст­ва: Абе­т­ко­во-­пре­д­ме­то­вий по­ка­ж­чик до Бю­ле­те­нів НКЮ за 1924 р.— Ха­р­ків, 1925.— 70 с.; Ал­фа­ви­т­но-пред­ме­т­ный ука­за­тель к за­ко­но­да­те­ль­с­т­ву изд. с 1919 по 1923 гг., дей­с­т­ву­ю­ще­му на те­рри­то­рии УССР / Сост. Ю.­ Ка­ц­­не­ль­сон , И.­ Ко­ф­ман.— Одес­са, 1924.— 88 с.; Ве­с­т­ник Со­ве­т­с­кой юс­ти­ци­и­.­ Си­с­те­ма­ти­че­с­кий ука­за­тель к ма­те­ри­а­лам, по­ме­щен­н ым в 1927 г.— Харьков: Че­р­во­ний друк, 1927.— 24 с.; Збі­р­ник уза­ко­нень та роз­по­ря­джень ро­бі­т­ни­чо-­се­лян­сь­ко­го уря­ду Укра­ї­ни. Абе­т­ко­во-пре­д­ме­то­вий по­ка­ж­чик до 1 і 2 збі­р­ни­ка уза­ко­нень та роз­по­ря­джень.— Харків, 1926.— 49   с.; 1927.— 106 с.; 1928.— 54 с. Та­ка тра­ди­ція триває і сьо­го­дні.

Низку біо­бі­б­ліо­гра­фі­ч­них по­ка­ж­чи­ків та до­ві­д­ни­ків при­свя­че­но пе­р­со­на­лі­ям укра­ї­н­сь­ких пра­в­ни­ків: Бо­рис Мо­и­се­е­вич Ба­бий / Вст. ст. А.   П. Та­ра­но­ва; Сост. Г. А­.­ О­с­ко­ма; Ре­д­кол. К. М. Сы­т ­ ­ник и др.— К.: На­у­ко­ва ду­м­ка, 1984.— 58 с. ; Ва­ле­н­тин Кар­ло­вич Ма­му­тов / АН Укра­и­н ы; Сост. В. И­. ­Ду­ди­на.— К.: На­у­ко­ва дум­ка, 1994.— 63 с.; Ва­силь Яко­вич Та­цій: До 60-річ­чя від дня на­ро­джен­ня та 35-річ­чя на­у­ко­во-­пе­да­го­гі­ч­ної і гро­мад­сь­кої ді­я­ль­но­с­ті / Упоряд. Ю. М. Гро­­ше­вой ; НАН Укра­ї­ни; АП­НУ.— Харків: Пра­во, 2000.— 50 с.; Ви­к­тор Па­в­ло­вич Ко­л­ма­ков (1913—1973). Би­о­би­б­ли­о­г­ра­фия.— ­Одес­са, 1975.— 13 с.; Ві­к­тор Ва­си­льо­вич Цве­т­ков (До 75-річ­чя від дня на­ро­джен­ня і 50-річ­чя на­у­ко­во-­пе­да­го­гі­ч­ної ді­я­ль­но­с­ті) / Упо­ряд. В. І. Се­м­­чик; Ака­де­мія пра­во­вих на­ук Укра­ї­ни.— Харків: Пра­во­, 1998.— 29 с.; Ві­та­лій Іва­но­вич Се­м­чик / Упо­ряд. О.   По­лі­вод­сь­кий; Ін­сти­тут дер­жа­ви і пра­ва ім. В. Ко­ре­ць­ко­го.— К., 1997.— 43 с.; Вла­ди­мир Ми­хай­ло­вич Ко­ре­ц­кий: Би­о­би­б­ли­о­г­ра­фи­я. — К.: На­у­ко­ва ду­м­ка, 1984.— 60 с.; Во­ро­не­н­ко В., Кі­с­тер­сь­ка Л., Ма­т­вє­є­ва Л., Усен­ко І. Ми­ко­ла Про­ко­по­вич Ва­си­ле­н­ко / Пе­ред. Ю.­ Ше­м­шу­че­н­ка.— К.: На­укова ду­м­ка, 1991.— 272 с.; Де­пе­н­чук Л. Бог­дан Кі­с­тя­ків­сь­кий. — К.: Ос­но­ви, 1995.— 174 с.; Ма­р­ко Іго­ро­вич Ба­жа­нов / Упоряд. Ю. В. Ба­у­лін; Ака­де­мія пра­во­вих на­ук Укра­ї­ни. — Харків: Пра­во, 1997.— 30 с.; Оле­ к­сандр Ма­р­ко­вич Ба­н­ду­р­ка. Біб­ліо­гра­фі­ч­ний по­ка­ж­чик до 60-річ­чя з дня на­ро­джен­ня.— Харків, 1997.— 32 с.; Пе­т­ро Пе­т­ро­вич Ми­хай­ле­н­ко / Упоряд. Ю.­ Си­т­ні­ков; На­ці­о­на­ль­на ака­де­мія вну­т­рі­шніх справ Укра­ї­ни.— К., 1999.— 39 с.; Фе­дір Глі­бо­вич Бу­р­чак. Ака­де­мія пра­во­вих на­ук Укра­ї­ни.— К.: ІнЮре, 1999.— 20 с.; Юрій Сер­гі­йо­вич Ше­м­шу­че­н­ко: До 60-річ­чя від дня на­ро­джен­ня / Упоряд. Ю.­ Я. Ка­сь­я­не­н­ко.— К.: Ге­не­за, 1995.— 51 с.

На окре­му ува­гу за­слу­го­ву­ють на­у­ко­ві до­слі­джен­ня Ін­сти­ту­ту дер­жа­ви і пра­ва ім. В. М. Ко­ре­ць­ко­го, си­с­те­ма­ти­зо­ва­ні у біб­ліо­гра­фі­ч­них по­ка­ж­чи­ках: Си­с­те­ма­ти­ч­ний по­ка­ж­чик праць, опу­б­лі­ко­ва­них на­у­ко­ви­ми спів­ро­бі­т­ни­ка­ми Ін­сти­ту­ту дер­жа­ви і пра­ва АН УРСР (1949—1969) / АН УРСР. Ін­сти­тут дер­жа­ви і пра­ва; Упо­ряд. Г. О. Оско­ма, В. О­.­ Хо­рь­ко­ва.— К., 1971.— Вип.1.— 173 с.; Сис­­те­ма­ти­ч­ний по­ка­ж­чик праць, опу­б­лі­ко­ва­них на­у­ко­ви­ми спів­ро­бі­т­ни­ка­ми Ін­сти­ту­ту дер­жа­ви і пра­ва АН УРСР (1971—1974) / АН УРСР. Ін­сти­тут дер­жа­ви і пра­ва; Упо­ряд­.­ Г­.­ О­.­ О­с­ко­ма, В. О. Хо­рь­­ко­ва. — К., 1974.— Вип. 2.— 101 с.; Ін­сти­тут дер­жа­ви і пра­ва іме­ні В. М. Ко­ре­ць­ко­го НАН Укра­ї­ни. Нау­ко­ві до­ся­г­нен­ня за 50 ро­ків (1949—1999) / Від­п. ре­д. Ю. С. Ше­м­шу­че­н­ко.— К.: ІнЮ­ре, 1999.— 347 с. Дослідження викладачів Львівського універ­си­тету подано: Друковані праці професорів, викладачів і співро­біт­ників Львівського університету за 1966—1970 рр. Бібліогра­фіч­ний покажчик.— Львів: Видав-во при Львівському державному уні­верситеті, 1980.— С. 91—118.

У час іс­ну­ван­ня УРСР ра­дян­сь­кі до­слі­д­ни­ки укра­ї­н­сь­ко­го пра­во­знав­с­т­ва за­мо­в­чу­ва­ли або те­н­де­н­цій­но опи­су­ва­ли ді­я­ль­ність Ко­мі­сії для ви­учу­ван­ня іс­то­рії за­хід­но-­ру­сь­ко­го та укра­ї­н­сь­ко­го пра­ва [23] , Ко­мі­сії для ви­учу­ван­ня зви­ча­є­во­го пра­ва та Ко­мі­сії ра­дян­сь­ко­го пра­ва, які бу­ли ство­ре­ні Все­ук­ра­їн­сь­кою Ака­де­мі­єю на­ук. На жаль, су­час­ні до­слі­д­ни­ки далі за­ли­ша­ють по­за ува­гою ді­я­ль­ність цих Ко­мі­сій. То­му ав­то­ром пода­но біб­ліо­гра­фі­ч­ний опис праць укра­ї­н­сь­ких пра­в­ни­ків, які бу­ли опу­б­лі­ко­ва­ні у ви­дан­нях Все­ук­ра­їн­сь­кої Ака­де­мії на­ук: „Пра­ці ко­мі­сії для ви­учу­ван­ня історії за­хід­но­-ру­сь­ко­го і укра­ї­н­сь­ко­го пра­ва “ , „Пра­ці ко­мі­сії для ви­учу­ван­ня зви­ча­є­во­го пра­ва “ , „На­у­ко­ві до­слі­ди та роз­ві­д­ки ко­мі­сії ра­дян­сь­ко­го пра­ва “ , „Збі­р­ник со­ці­а­ль­но-­еко­но­мі­ч­но­го від­ді­лу ВУ­АН “ та „За­пи­с­ки со­ці­а­ль­но-­еко­но­мі­ч­но­го від­ді­лу ВУ­АН “ .

По­за ува­гою як ра­дян­сь­ко­го , так і су­час­но­го укра­ї­н­сь­ко­го пра­во­знав­с­т­ва за­ли­ша­єть­ся ці­лий пласт досягнен ь укра­ї­н­сь­ких пра­в­ни­ків, які пра­цю­ва­ли ­за ме­жа­ми р а­дян­сь­кої Укра­ї­ни , до­слі­джу­ва­ли укра­ї­н­сь­к е пра­во та пра­во ін­ших кра­їн , роз­ви­ва­ли укра­ї­н­сь­ку шко­лу пра­ва . Ці на­пра­цю­ван­ня по­ви­нні ста­ти скла­до­вою ча­с­ти­ною укра­ї­н­сь­ко­го пра­во­знав­с­т­ва.

Спе­ці­а­ль­них ці­лі­с­них біб­ліо­гра­фі­ч­них по­ка­ж­чи­ків праць укра­їн­сь­ких пра­в­ни­ків, які пра­цю­ва­ли ­за ме­жа­ми Укра­ї­ни , на жаль , досі ще не­ма­є. Х о­че­мо звернути увагу на де­кі­ль­ка біб­ліо­гра­фі­ч­них по­ка­ж­чи­ків , які ча­с­т­ко­во охоплюють та­кож пра­ці укра­ї­н­сь­ких пра­в­ни­ків у рі­з­н ий час : Біб­ліо­гра­фі­ч­ний по­ка­ж­чик на­у­ко­вих праць укра­їн­сь­кої емі­г­ра­ції 1920—1931 / Склав П.   Зле­н­ко.— ­ Пра­га, 1932.— 154   с. Дні­с­т­рян­сь­кий С., Ста­ро­соль­сь­кий В. Укра­ї­н­ці про­фе­со­ри пра­ва // Юві­лей­ний Аль­ма­нах Со­ю­зу Укра­ї­н­сь­ких Ад­во­ка­тів у Льво­ві.— Львів: СУА, 1934.— С. За­їкин В., За­їки­на А. Іс­то­ри­ч­но - пра­в­ни­ча на­у­ка укра­ї­н­сь­кої емі­г­ра­ції та го­ло­вні іде­о­ло­гіч­ні на­пря­м­ки в ній. З при­во­ду ха­ра­к­те­ри­с­ти­ки її в ст. Л. О­ки­н­ше­ви­ча „На­ці­о­нал - де­мо­к­ра­ти­ч­на кон­це­п­ція іс­то­рії пра­ва Укра­ї­ни в пра­цях ака­д. М. Гру­шев­сь­ко­го “ // Укра­ї­на.— К., 1932.— Ч. 1/2 Львів, 1937 . — 19  с.; Па­дох Я. Пред­мет іс­то­рії укра­ї­н­сь­ко­го пра­ва в УВУ й йо­го ви­кла­да­чі (1921—1981) // На­у­ко­вий збі­р­ник УВУ.— Мю­н­хен, 1983.— Т. 10.— С. 1031—1049; Tschu­ba­tyj N. Gegen­stand der Geschichte des ukrainischen Rechts // Contributions a L’Histoire de Ukraine au 7-e Congress Inter­na­tional des Sciences Historiques.— Leopol, 1933.— Р. 69—95; Tschu­ba­tyj M. Literatur und ukrainischen Rechtgeschichte in den Jahren 1919—1929 // Przewodnik historyczno-prawny.— Lw ó w, 1930.— Rocz. 1, z esz. 2.— S. 162—179; Zesz. 3.— S. 263—283; Zesz. 4.— S. 388—411.— Abdruck: Lemberg, 1931.— 63  s . Яко­в­лів А. На­у­ко­ва пра­ця укра­ї­н­сь­кої емі­г­ра­ції в га­лу­зі пра­ва // 2-й Укра­ї­н­сь­кий на­у­ко­вий з’їзд в Пра­зі.— ­ Пра­га, 1934.— С. 107—112 .

Чи­ма­ло праць при­свя­че­но укра­ї­н­сь­ким пра­в­ни­кам, які пра­цю­ва­ли ­за ме­жа­ми Укра­ї­ни . Вони по­да­ні ав­то­ром у пе­р­шій ча­с­ти­ні збі­р­ни­ка в роз­ді­лі „ Пе­р­со­на­лії укра­ї­н­сь­ких пра­в­ни­ків “ . Окрім то­го, хо­че­мо вка­за­ти на де­які пра­ці су­час­них до­слі­д­ни­ків, при­свя­че­ні пе­р­со­на­лі­ям укра­ї­н­сь­ких пра­в­ни­ків, які опу­б­лі­ко­ва­но в Укра­ї­ні і які не ввій­ш­ли у збі­р­ник: Ан­д­ру­сяк Т. Кость Ле­ви­ць­кий: жит­тя для рі­д­но­го на­ро­ду // Ві­с­ник НТШ.— Львів, 2000.— Ч. 23.— С. 6—8; Ан­д­ру­сяк Т. Ака­де­мік Ста­ні­с­лав Дні­с­т­рян­сь­кий і йо­го роль у ство­рен­ні УВУ // На­у­ко­вий збі­р­ник УВУ.— Мюн­хен; Львів, 1995.— Т. 17.— С.   62—67; Ан­д­ру­хів І., Ар­се­нич П. Укра­ї­н­сь­кі пра­в­ни­ки в на­ці­о­на­ль­но­му від­ро­джен­ні Га­ли­чи­ни: 1848—1939 рр.— Іва­но-Фра­н­ківськ, 1996.— 79 с.; Во­з­ний В. Ос­но­во­по­ло­ж­ник укра­ї­н­сь­ко­го пра­во­знав­с­т­ва (До 125-річ­чя від дня на­ро­джен­ня ака­де­мі­ка С. Дні­с­т­рян­сь­ко­го) // Ві­с­ник НАН Укра­ї­ни.— 1995.— №   11/12.— С. 59—63; Га­лу­ш­ко М. В., Ро­ма­нюк М. М. Ста­ні­с­лав Дні­с­т­рян­сь­кий — ре­да­к­тор пер­­ших укра­ї­н­сь­ких пра­в­ни­чих ча­со­пи­сів // Збі­р­ник праць На­у­ко­во-­до­с­лі­д­но­го центру пе­рі­оди­ки / За ред. М. М. Ро­­ма­ню­ка .— Ль­вів, 1996.— Вип.   3/4.— С. 395—399; Куль­чи­ць­кий В., Ві­в­ча­ре­н­ко О., Бой­ко І. Укра­ї­н­сь­ка юрис­пру­де­н­ція в пе­р­со­на­ліях.— Іва­но-­Фра­н­ківськ, 1995.— 38 с. Ку­п­чин­сь­кий О. Ви­зна­ч­ний ор­га­ні­за­тор і до­б­ро­дій укра­ї­н­сь­кої на­у­ки // Ві­с­ник НТШ.— Львів, 1998.— Ч. 19/20.— С. 38—40; Му­ши­н­ка М. Ака­де­мік Ста­ні­с­лав Дні­с­т­рян­сь­кий // В і­с­ник АН УРСР.— 1991.— № 6.— С. 86—96 Ака­де­мік Ста­ні­с­лав Дні­с­т­рян­сь­кий (1870—1935): Біо­бі­б­ліо­гра­фія / Упо­ря­д­ . і ав­тор всту­пу М. Му­ши­н­ка.— ­К . , 1992.— 93 с.; Ру­ко­пи­с­на спа­д­щи­на Яро­сла­ва Па­до­ха. Пе­ре­лік справ осо­бо­во­го ар­хі­ву / Пе­ред­м . О. Ку­п­чин­сь­ко­го. Сло­во про Яро­сла­ва Па­до­ха та йо­го ар­хів.— ­ Ль­вів; Нью-­Йорк, 2000.— 41 с. Ого ­ ­ро­д­ник Т. Пра­во­за­хи­с­на і гро­мад­сь­ко-­по­лі­ти­ч­на ді­я­ль­ність В.   Ста­ро­соль­сь­ко­го 1929—1939 рр. (за ма­те­рі­а­ла­ми га­зе­ти „Ді­ло“) // Збі­р­ник праць На­у­ко­во-­до­с­лі­д­но­го центру пе­рі­оди­ки . —­ Ль­вів, 2000.— Вип. 7.— С. 375—393; Сте­нюк П. Станіслав Дністрянський, як конституціоналіст.— Львів, 1999.— 232 с.; Су­хий О. Ми­хай­ло Ло­зин­сь­кий: Вче­ний, гро­мад­сь­кий ді­яч, по­лі­тик (На­у­ко­ва роз­ві­д­ка).— Львів, 1995.— 31 с.

Пра­ці укра­ї­н­сь­ких пра­в­ни­ків XIX — по­ча­т­ку XX ст. по­дано в біб­ліо­гра­фі­ч­них по­ка­ж­чи­ках, що ви­да­ва­ли­ся то­ді в Га­ли­чи­ні. Ма­те­рі­а­ли за цей пе­рі­од (1848—1900) взя­то ав­то­ром з ви­дан­ня „Ре­пе­р­ту­ар укра­ї­н­сь­кої кни­ги, 1798—1916: Ма­те­рі­а­ли до біб­ліо­гра­фі­ї “ . Т. 1—4 / Упо­ряд., під­гот. до дру­ку та при­м. Л. І­.­ І­ль­ни­ць­кої, О. І. Хміль; На­ук. ред. Я.­ Р­. ­Да­ш­ке­ви­ча, Львів, 1995—1999 (зі збе­ре­жен­ням то­го­ча­с­но­го опи­су і пра­во­пи­су). Хо­че­мо від­зна­чи­ти, що пра­ці укра­ї­н­сь­ких пра­в­ни­ків Га­ли­чи­ни, ви­да­ні поль­сь­кою мо­во­ю, по­да­ва­ли­ся в спе­ці­а­лі­зо­ва­них поль­сь­ко­мо­в­них пра­в­ни­чих біб­ліо­гра­фі­ч­них по­ка­ж­чи­ках, що виходили на те­ри­то­рії Ав­с­т­рії і Ре­чі По­спо­ли­тої [24] .

Пра­ці укра­ї­н­сь­ких пра­в­ни­ків За­ка­р­пат­тя ча­с­т­ко­во по­да­но у збі­р­ни­ку: За­га­ль­на би­б­ лі­о­г­ра­фія По­дка­р­па­тя / Зло­ж. Ни­ко­лай Ле­ле­качъ и Иванъ Га­рай­да.— ­Уж­го­род: Вы­дан­ня По­дка­р­пат­сь­ко­го Об­ще­с­т­ва на­ук въ Ун­г­варі, 1944.— 148 с. (Ли­те­ра­ту­р­но-­на­у­ко­ва би­б­лі­о­те­ка. Ч. 30). Опи­со­во до­ся­г­нен­ня укра­ї­н­сь­ких пра­в­ни­ків Бу­ко­ви­ни по­да­но в стат­ті І. Но­во­сів­сь­ко­го „У­к­ра­їн­сь­кі пра­в­ни­ки в Ру­му­нії пі­с­ля 1918 р. “ , опу­б­лі­ко­ва­ній у ча­со­пи­сі „Пра­в­ни­чий Ві­с­ник “ (Нью-­Йорк) за 1955 р. [25] Пра­ці укра­ї­н­сь­ких пра­в­ни­ків За­ка­р­пат­тя та Бу­ко­ви­ни ча­с­т­ко­во по­да­но на­ми. Од­нак цей пе­рі­од ді­я­ль­ности укра­ї­н­сь­ких пра­в­ни­ків на згаданих теренах Укра­ї­ни потребує ґрун­то­вного до­слі­джен­ня.

Ви­бі­р­ко­во пу­б­лі­ка­ції укра­ї­н­сь­ких пра­в­ни­ків уміщено в біб­ліо­гра­фі­ч­них по­ка­ж­чи­ках, що ви­да­ва­ли­ся в США, Ка­на­ді, Ні­ме­ч­чи­ні та інших кра­ї­нах. Су­час­ні еле­к­т­ро­нні ком­п ’ ю­те­р­ні тех­но­ло­гії дають мо­ж­ли­вість знайти в ме­ре­жі Ін­тер­нет [26] пе­в­ну ви­бі­р­ко­ву ін­фор­ ­ ма­цію пр о укра­ї­н­сь­к і пра­в­ни­ч і пу­б­лі­ка­ції укра­ї­н­сь­кою та ін­ши­ми мо­ва­ми.

З пра­в­ни­чої біб­ліо­гра­фії ав­тор та­кож опу­б­лі­к у­вав де­кі­ль­ка праць: Жит­тя і Пра­во (1928—1939) : Си­с­те­ма­ти­ч­ний по­ка­ж­чик змі­с­ту.— ­ Ль­вів: НТШ, 1995.— 36 с.; Со­юз Укра­ї­н­сь­ких Ад­во­ка­тів у Льво­ві. Ча­с­ти­на 1: По­ка­ж­чик ви­дань. — К . : Укра­ї­н­сь­ка Ви­да­в­ни­ча Спі­л­ка, 1998.— 55 с. ; На­у­ко­ві пра­ці укра­ї­н­сь­ких пра­в­ни­ків в га­лу­зі пра­ва в Че­хо-­Сло­ва­ць­кій Ре­с­пу­б­лі­ці в 1921—1940   рр.: Біб­ліо­гра­фіч­ний по­ка­ж­чик. — К . : Укра­ї­н­сь­ка Ви­да­в­ни­ча Спі­л­ка, 1998.— 62   с.

Запропоноване увазі читача видання є пер­шою спро­бою укла­ден­ня ці­лі­с­но­го біб­ліо­гра­фі­ч­но­го по­ка­ж­чи­ка праць укра­ї­н­сь­ких пра­в­ни­ків у XIX — XX ст.

У по­ка­ж­чи­ку вміщено пра­ці укра­ї­н­сь­ких пра­в­ни­ків , які пра­цю­ва­ли у Львів­сь­ко­му у ні­вер­си­те­ті, Укра­ї­н­сь­ко­му та­є­м­но­му у ні­вер­си­те­ті у Льво­ві, Укра­ї­н­сь­ко­му ві­ль­но­му у ні­вер­си­те­ті в Пра­зі та Мюн­хе­ні, Укра­ї­н­сь­ко­му н а­у­ко­во­му і н­сти­ту­ті у Ва­р­ша­ві та Бе­р­лі­ні, Укра­їн­сь­кій го­с­по­дар­сь­кій а ка­де­мії в ЧСР, Укра­ї­н­сь­ко­му в и­со­ко­му п е­да­го­гі­ч­но­му і н­сти­ту­ті ім. М. Дра­го­ма­но­ва у ЧСР, На­у­ко­во­му т о­ва­ри­с­т­ві ім­.­ Ше­в­че­н­ка, Укра­ї­н­сь­кій в і­ль­ній ака­де­мії н а­ук в Ні­ме­ч­чи­ні та США та ін­ших на­у­ко­вих і на­вча­ль­них інституція х .

Збі­р­ник скла­да­єть­ся з двох ча­с­тин: пе­р­ша охоплює пра­ці укра­їн­сь­ких пра­в­ни­ків, зо­к­ре­ма кни­ж­кові ви­дан­ня, мо­но­гра­фії та пу­б­лі­ка­ції , які в­мі­ще­но в таких ча­со­пи­сах і збі­р­ни­ках: „ Бо­го­сло­вія “ (Вар­ша­ва); „ Во­ля “ (Ві­де­нь); „ Ел­піс “ (Ва­р­ша­ва); „ За­пи­с­ки Науко­во­го товариства ім. Шевченка “ (Львів; Нью-Йорк); „ За­пи­с­ки Ук­ра­­ї­н­сь­кої Ака­де­мі­ч­ної Гро­ма­ди “ при Укра­ї­н­сь­кій Го­с­по­дар­сь­кій Ака­де­мії в ЧСР (По­дє­б­ра­ди); „ За­пи­с­ки У­ГА в ЧСР “ (По­дє­б­ра­ди); „ За­пи­с­ки ЧСВВ “ (Рим); „ Іс­то­ри­ч­ний ка­ле­н­дар-аль­ма­нах Че­р­во­ної Ка­ли­ни “ (Львів); „ Ка­де­н­дар то­ва­ри­с­т­ва „Про­с­ві­та “ (Львів); „ Кни­го­люб “ (Пра­га); „ Лі­те­ра­ту­р­но-­на­у­ко­вий ві­ст­ник “ (Львів); „ На­у­ко­ві за­пи­с­ки Укра­ї­н­сь­ко­го Тех­ні­ч­но-Го­с­по­дар­сь­ко­го Ін­сти­ту­ту “ ( Мюн­хен); „ На­у­ко­вий збі­р­ник УВУ “ (Пра­га); „ Пра­ці іс­то­ри­ко-­фі­ло­ло­гіч­но­го то­ва­ри­с­т­ва в Пра­зі “ (Пра­га); „ Пра­ці Укра­ї­н­сь­ко­го на­у­ко­во­го ін­сти­ту­ту в Ва­р­ша­ві “ (Ва­р­ша­ва); „ Роз­бу­до­ва дер­жа­ви “ (Мо­н­ре­аль); „ Роз­бу­до­ва на­ції “ (Пра­га); ви­дан­ня НТШ у се­рії „Ру­сь­ка іс­то­ри­ч­на бі­б­лі­о­те­ка НТШ “ (Львів); „ Рус­с­кій На­род­ный Го­ло­съ “ (Ужго­род); „ Су­час­на Укра­ї­на “ (Нью-­Йорк); „ Су­час­ність “ (Нью-­Йорк; То­рон­то; Мюн­хен); „ Ста­ра Укра­ї­на “ (Львів); „ Сту­дії з по­ля су­с­пі­ль­них на­ук і ста­ти­с­ти­ки “ : Ви­дає Ста­ти­с­ти­ч­на ко­мі­сія НТШ (Львів); „ Укра­ї­н­сь­кий іс­то­рик “ (Нью-Йорк; То­рон­то; Мюн­хен); „ Укра­ї­н­сь­кий Ка­ле­н­дар “ (Ва­р­ша­ва); „ Укра­ї­н­сь­кий са­мо­стій­ник “ (Мюн­хен); „ Abhandlungen des Ukrainischen Wissen ­ shafttli ­ chen Insti ­ tu ­ tes in Berlin “ (Бе­р­лін); „ American Slavonic and East European Review “ (Нью-­Йорк); „ Archiv f ü r Rechts - und Wirtschaftsphi ­ l о­ so ­ phie “ (Бе­р­лін; Бре­с­лау); „ Archiv f ü r die Zivilpra ­ xis “ (Ві­де­нь); „ Cza ­ sopismo prawnicze i ekonomiczne “ (Кра­ків); „ Indiana Law Journal , Iherings Jahrb ü cher f ü r die Dogmatik des b ü rgerlichen Rechts “ (Єна), „ Gazeta s a dowa “ (Ва­р­ша­ва); „ Gericht ­ szei ­ tung “ (Гру­н­бут); „ Justice das le monde “ (Лю­в’єн); „ Jurisprudentia Argen­tina “ ; „ Zeitschrift f ü r das Privat - und ö ffentliche Recht der Gegenwart , Jahrbuch der Ukrai ­ nen ­ kunste “ (Мюн­хен); „ Jahrb ü cher f ü r Geschichte Osterreichische Zeitschrift f ü r Afentliches Recht “ (Ві­де­нь); „ Osteuropas “ (Бре­с­лау); „ Le Monde slave “ (Па­риж); „ Les questions ukrainienes “ (Цю­ріх); „ Mjese c nik “ (За­греб); „ О st - Europa “ (Бе­р­лін); „ Ö sterrei ­ chi ­ sche Richter Zeitung “ (Ві­де­нь); „ Palestra “ (Ва­р­ша­ва); „ Parlament ­ spro ­ tokolle “ (Ві­де­нь); „ Pravnik “ (Пра­га); „ Prawnik “ (Ва­р­ша­ва); „ Proloque “ (Нью-Йорк); „ Przegl a d prawa i administracyi “ (Львів); „ Przewod ­ nik histo ­ rycz ­ no - prawny “ (Львів); „ Revista Espanхla de Derecho Internacional “ (Ма­д­рид); „ Revista de Estudios Politicas “ (Ма­д­рид); „ Revue de Droit International “ (Же­не­ва); „ Samorz a d Terytorialny “ (Варшава); „ Sbor ­ n í k ved pr a vn í ch a st á tn í ch “ (Пра­га); „ Slavia Orientalis “ (Ва­р­ша­ва); „ Slavic and East European studies “ (Ло­н­дон); „ The Ukrainian Quarterly “ (Нью-­Йорк); „ The Annals of Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the United States “ (Нью-­Йорк); „ Ukrainian Review “ (Ло­н­дон); „ Zeitschrift f ü r Geschichte Ost ­ euro ­ pas “ (Бре­с­лау); „ Zeit ­ schrift f ü r Osteuropische Recht “ (Бре­с­лау); „ Zentralblatt f ü r die juristi ­ sche Praxis “ (Ві­де­нь).

У пе­р­шій ча­с­ти­ні збі­р­ни­ка по­да­но ано­то­ва­ний опис праць, які ви­да­ва­ли­ся укра­ї­н­сь­кою, ні­ме­ць­кою, іс­пан­сь­кою, фра­н­цу­зь­кою, поль­сь­кою, че­сь­кою, се­рб­сь­кою, ан­г­лій­сь­кою і ро­сій­сь­кою мо­ва­ми та бу­ли опу­б­лі­ко­ва­ні в Ав­с­т­рії, Ан­г­лії, Ар­ге­н­ти­ні, Бель­гії, Ка­на­ді, Ні­ме­ч­чи­ні, Поль­ші , США, Укра­ї­ні ( Га­ли­чи­на, Бу­ко­ви­на, За­ка­р­пат­тя , ча­с­т­ко­во УРСР), Фран­ції, ЧСР, Швей­ца­рії, Юго­сла­вії та ін­ших кра­ї­нах за 200 ро­ків.

Дру­га ча­с­ти­на збі­р­ни­ка містить ано­то­ва­ний опис змі­с­ту укра­їн­­сь­ких пра­в­ни­чих ча­со­пи­сів та пра­в­ни­чої га­зе­ти, які ви­да­ва­ли­ся в XIX — XX ст. укра­ї­н­сь­кою мо­вою: „ Ча­со­пись Пра­в­ни­ча “ (Львів) ; „ Ча­со­пис ь Пра­в­ни­ча і Еко­но­мі­ч­­на “ (Львів) ; „ Пра­в­ни­чий Ві­с­ник “ (Львів); „Пра­в­ни­чий Ві­с­ник “ (Нью-­Йорк); „ Бю­ле­тень Со­ю­зу Укра­їн­сь­ких Ад­во­ка­тів у Льво­ві “ (Львів); „ Жит­тя і Пра­во “ (Львів); „Пра­в­ні по­ра­ди “ (Ко­ло­мия).

Наприкінці висловлюю щиру подяку моїм вчителям та нат­хнен­никам моїх бібліографічних занять Луїзі Ільницькій та Олего­ві Купчинському та всім хто допомагав та підтримував мене при підготовці цієї публікації.

Сторінки історії адвокатури України: Cоюз Українських Адвокатів у Львові 1923-1940рр. // Адвокат, Київ.-2002-№ 4/5.-С.98-106

Стаття присвячена дослідженню історії створення та діяльності організації українських адвокатів Галичини “Союзу Українських Адвокатів у Львові” (1923-1940рр.), аналізу змісту та характеристиці публікацій поміщених в журналі “Життя та Право” (1928-1939) та окремих правничих розвідок виданих СУА. Вперше в сьогочасній літературі публікуються організаційні документи СУА: Статут та Регламент похоронного фонду СУА.

[1] Український Вільний Університет    створений в 1921 році в Відні, в тому ж році переїхав до Праги. Докладніше про наукову діяльність українських правників в Ч.С.Р. див: Падох Я. Предмет історії українського права в УВУ й його викладачі (1921-1981)// Науковий збірник УВУ. Мюнхен,1983.-Т.10.-с.1031-1049; Дністрянський С.,Старосольський В. Українці професори права // Ювілейний альманах Союзу Українських Адвокатів у Львові-Львів.1934.-с.126-145,а також: Smal-Stotsky R. The centres of Ukrainian Learning // The Slavonic Review.- 1924.- march.Vol.l/2,no.6, Р.558-568 Полонська –Василенко Н. Сторінки спогадів: Український Вільний Університет// Український історик, 1965.-3/4(7/8).- С.39-47. Її ж: Український Вільний Універститет, 1921-1971 // Український історик, 1971.-1/2(29/30).-С.17-27; та: Матеріали конференції “Український Вільний Університет: з минулого в майбутнє. До 70-річчя з часу заснування”. Львів, 13-14 лютого 1992року//Науковий збірник УВУ, Мюнхен-Львів, 1993.- Т.16.- 336 с.

[2] Український Вільний Університет в Празі в роках 1921-1926.-Прага,1927.-С.67

[3] Докладніше про С.Дністрянського див: Академік Станіслав Дністрянський (1870-1935):Біобібліографія/ Упорядник і автор вступу М.Мушинка.-Київ, 1992.-93с.; Мельник М. Новими шляхами: Про 25 літню діяльність проф.С.Дністрянського// Ювілейний збірник в честь С.Дністрянського.-Прага,1923.-С.1-18.; Левицький К.Станіслав Дністрянський (Посмертний спомин) // Життя і Право.-Львів,1935-Ч.2.-С.1-6.; Левицький К. Д-р Станіслав Дністрянський // Українські політики:Сильветки наших давніх послів і політичних діячів 1907-1914.-Львів,1937.-Ч.2.-С.56-60.; Zoll F . S . Stanis ł aw Dnistrjanskyj // Palestra .- Warszawa ,1936.- R .13.- № 3.- S .1-7.

[4] Докладніше про В.Старосольського див: Володимир Старосольський,1878-1942/Редактор І.Старосольська // ЗНТШ.-1991.-411с.(Т.210)

[5] Докладніше про О.Ейхельмана див: Клунний П. Життєпис і наукова діяльність заслуженого професора О.Ейхельмана.-Прага,1926.

[6] Бібліографію праць Р.Лащенка див: Гайманівський О. Ростислав Лащенко.Його бібліографія наукових праць//Книголюб.-Прага,1929,Кн.3/4.-С.44-48.

[7] Український Вільний Університет в Празі в роках 1921-1926.-Прага,1927.- С.112

[8] Там же.- С.170

[9] Український Вільний Університет в Празі в 1931-1941 р.р.-Прага,1942.-С.14-15

[10] Там же: С.36-37.

[11] Центральний державний історичний архів України у Львові : Фонд №310, Опис №1,Од.зб.№9, а також: Український Вільний Університет в Празі в роках 1921-1926.-Прага,1927.-С.82-84.

[12] Про діяльність Українського Правничого Товариства в Ч.С.Р. докладніше див: Українське Правниче Товариство в Ч.С.Р. (1923-1928).-Прага,1928.-34с.

[13] Український Науковий З”їзд в Празі 3-7 жовтня 1926р.-Прага,1928.

[14] 2-й Український Науковий З”їзд в Празі.-Прага, 1934.

[15] Матеріали з”їзду надруковано в журналі: “Життя і Право”.-Львів,1933.-Ч.4.-С.1-9; 1934.-Ч.1.-С.1-21.

[16] Журнал “Життя і Право”.- Львів,1933.-Ч.4.-С.9

[17] Академік Станіслав Дністрянський(1870-1935):Біобібліографія/ Упорядник і автор вступу М.Мушинка.-Київ, 1992.- С.36

[18] Наріжний С.Українська еміграція.-Прага,1942.-С.228.

[19] Наріжний С.Українська еміграція.-Прага,1942.-С.256.

[20] Бібліографічний покажчик наукових праць української еміграції 1920-1931.Склав П.Зленко.-Прага, 1932.-154с.; Заїкин В., Заїкина А. Історично - правнича наука української еміграції та головні ідеологічні напрямки в ній. З приводу характеристики її в статті Л.Окиншевича “Націонал - демократична концепція історії права України в працях акад.М.Грушевського. (Україна.К.,1932.ч.1/2). -Львів,1937.-19с. З сучасних досліджень хочемо вказати: Лозенко Л.І. Празький український архів: історія і сьогодення// Архіви України.-1994.- №1.-С.18-30; Русская и у краинская эмиграция в Чехословацкой Республике.1918-1938. Путеводитель по архивным фондам и собраниям в Чешской республике.- Прага ,1995; Bavirková V. Ruská a ukrajinska emmigrace v Československé republice 1918-1938. Praha .1995; Ç??емба С. З історії Українського музею в Празі// Київська Старовина, 1997.-№1/2.-С.122-137.

[21] Яковлів А. Наукова праця української еміграції в галузі права //2-й Український Науковий З”їзд в Празі.-Прага,1934.-С.107-112.

[22] Див.: Боднарчук Т. Осно ­ во ­ положники київської історично- юридичної школи М. Ф. Владимирський-Бу ­ данов і Ф. І. Леонтович.— К., 1995.— 25 с.; його ж . Західнорусь ­ ке право: дослідники і дослідження. Київська історико-юридична школа / Відп. ред. І. Б. Усенко .— К., 2000. — 160 с.; Скакун О. „Политическая и правовая м ысль на Украине 1861—1917“ (1987); „ Историческая школа права на Ук­­раине“ (1988); „ М. Ф. Вла­димирський-Буданов як історик права Украї ­ ни “ (1974).

[23] Найбільш повне і об’єктивне дослідження діяльності Комісії подано: Окіншевич Л. Десять років праці Комісії для виучу­ван­ня історії західно-руського та українського права (1919—1929) // Пра­ці Комісії для виу­чу­ван­ня історії західно-руського та українсь­ко­го права.— К., 1929.— Вип. 6.— С. 11 — 30; Там само французькою мо ­ вою: С. 31 — 52 (Збірник соціально-економічного відділу ВУАН, № 18).

[24] Suligowski А. Biblіograf і a prawnіcza polska XIX i XX wieku. — Warszawa: Wyd. imenia W. Andrychiewicza, 1911.— XCV+ 538 s.; Berier Roman Longchaamps de . Polska Bibliografia Prawnicza 1911— 1912. Rejestr Alfabetyczny. — We Lwowie, 1916. — 120 s. Kora ­ nyi K. Bibliografia historyczno-prawna za lata 1926 — 1936. — We Lwowie: Nak l adem Towarzystwa Naukowego , 1938. — T. 1. — 497 s.; 1939. — T.   2. — 433 s. (Prace Naukowe. Wy ­­ daw ­­ nict ­ wo Towarzystwa Naukowego we Lwowie. Dział 1. — T .  XII — XIII) .

[25] Окрім того, про українських правників Буковини див.: Георгі­ца  А., Марчук В., Никифорак М., Пацурківський П. Юридич­ний факультет Черні­вець­кого університету: історичний нарис // Ерлі­хівський збірник.— Чернівці, 1995.— Вип. 2.— С. 3—20.

[26] Ukraine: Legal Materials in English (1992—1993). A selected biblio ­ graphy compiled by Marta Tarnawsky.